ЯНУКОВИЧ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
Янукович Віктор Федорович — український державний діяч, політик, Президент України (з 25 лютого 2010).
Народився у 1950 році в м. Єнакієве Донецької області.
Освіта - закінчив Донецький політехнічний інститут в 1980 р.; Українську академію зовнішньої торгівлі в 2001 р.
Кваліфікація: інженер-механік, магістр міжнародного права.
Наукові ступені та вчені звання – академік Академії економічних наук України, доктор економічних наук, професор.
Звання, посади, нагороди:
- Президент Національного олімпійського комітету України (грудень 2002 — червень 2005);
- Член Президії НАНУ;
- Дійсний член АЕНУ. Член-кореспондент Транспортної академії України;
- Заслужений працівник транспорту України (жовтень 1995);
- Член Антикризового центру (листопад 2003 — червень 2005);
- Заслужений працівник транспорту України (1995);
- Почесний громадянин м. Димитрова Донецької області (2006);
- Почесний громадянин Єнакієвого;
- Знак «Шахтарська доблесть» III, II, I ступеня;
- Знак «Шахтарська слава» III, II, I ступеня;
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (липень 2000);
- Орден «За заслуги» III ступеня (1998), II ступеня (2000), I ступеня (2002);
- Орден Святого преподобного Нестора-літописця Києво-Печерського (1998);
- Орден Святого князя Володимира (1998);
- Орден Святого Даниїла Московського;
- Золота медаль Міжнародної федерації хокею (2003);
- Олімпійський орден МОК (2007);
- 23 липня 2010 р. Предстоятель РПЦ Кирил вручив Президентові України вищу нагороду Російської Православної Церкви — Орден РПЦ Святого рівноапостольного Князя Володимира I ступеня «за увагу до трудів зі зміцнення православ'я в Україні та у зв'язку з 60-річчям з дня народження»;
- Орден Дорогоцінного жезла (Монголія, червень 2011);
- Орден Святого Месропа Маштоца (Вірменія, 30 червня 2011 р.).
Трудова діяльність:
- серпень 1972 — квітень 1973 — автоелектрик;
- квітень 1973 — листопад 1976 — механік, Єнакіївське АТП № 04113;
- листопад 1976 — лютий 1984 — директор автобази, ВО «Орджонікідзевугілля», місто Єнакієве;
- лютий 1984 — вересень 1987 — директор автобази, ВО «Донбастрансремонт», місто Донецьк;
- листопад 1987 — листопад 1988 — заступник директора з автотранспорту дирекції матеріально-технічного забезпечення та транспорту, Донецького державного ВО вугільної промисловості;
- листопад 1988 — травень 1989 — заступник начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та транспорту, Донецьке головне територіальне управління вугільної промисловості;
- травень-вересень 1989 — в.о. директора, вересень 1989 — березень 1991 — директор, ВО «Донбастрансремонт»;
- травень 1991 — січень 1994 — генеральний директор, об'єднання підприємств «Донбастрансремонт»;
- січень — вересень 1994 — генеральний директор, об'єднання промислового транспорту вугільної промисловості «Укрвуглепромтранс»;
- вересень 1994 — серпень 1996 — генеральний директор, Донецького територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту «Донецькавтотранс»;
- серпень — вересень 1996 — заступник голови, вересень 1996 — травень 1997 — 1-й заступник голови, 14 травня 1997 — 21 листопада 2002 — Голова Донецької облдержадміністрації та Голова Донецької облради;
- 21 листопада 2002 — 5 січня 2005 — Прем'єр-міністр України, член Ради національної безпеки і оборони України;
- 4 серпня 2006 — 18 грудня 2007 — Прем'єр-міністр України, член Ради національної безпеки і оборони України;
- з 25 лютого 2010 — Президент України, голова Ради національної безпеки і оборони України.
Громадська робота - Почесний Лідер Партії регіонів.
Сімейний стан: одружений, має два сина.
Захоплення: великий теніс, любить полювання та розводить голубів, любить швидку їзду на автомобілях — навіть брав участь у змаганнях «Бахмутський шлях». Тримає собак (курцхаари, ягдтер'єри, лабрадори, такса, лайка). Воліє читати енциклопедії, Євангеліє, книги про історичні особистості. Любить футбол.



